02.02.2018 15:06
Без обмежень
108 views
Rating 0 | 0 users
 © Влад Волошин Іхтіандр

Я-Легенда

Я-Легенда 

Порожні вулиці, засніжені будинки 

Хто сказав що душа не вміє плакати 

Чому між нами зараз тільки відстань 

Стіна, котру нічим не пробити 

Розтерта туш і холодна самотність 

В мертвій тиші не почуєш більше 

Так тобі потрібного слова – кохаю 

Усе в світі це лише випадковість 

 

Порожні душі, холодні погляди 

Що зміниться завтра від помилки 

Чому між нами відстань вічності 

А зустрічні погляди наче вовки 

Знищені спогади, залиті фарбою 

Чорної, нічної непрозорості 

І ти більше ніколи не почуєш 

Від уже так бажаного – кохаю 

 

Висихатимуть наче краплини дощу 

На асфальті 

Твої спогади у глибокій пам’яті ночі 

Падати й вставати вкотре ти будеш 

У полоні 

Пристрасті і гіркої долі самотності 

 

І навіть смерть так колючої троянди 

Не змінить нічого у холодному ліжку 

Тиша буває так бажана і так вбивча 

Змінюючи у далеких світах коханку 

Холодні стіни й темні коридори часу… 

  • Увага! Не забудьте ...





 11.01.18



Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації: Влад Волошин Іхтіандр

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше