Світлана Орловська Пазли
Не кажіть на гірке – солодке,
Не терзайте потруєну душу.
На ногах вже тугі колодки,
А думки обтрусили, мов грушу…
Не кажіть на червоне – біле,
Бо ж ніколи не бути разом.
Нас продали, а їх купили
І порізане серце на пазл…
Нам – любителям шани і зиску,
Не зростися нитками хакі.
Дружно горло гризем за миску
В своїм домі, мов ті собаки.
25.04.2018 14:25 Лора Вчерашнюк => © |
 Так, коли серед рідних миші бігають і танцюють, перевертаючи усе вверх дригом - залишається тільки продовжувати "горіти" |
20.02.2018 04:31 Якобчук Павло => © |
 ++ |
19.02.2018 10:09 Тетяна Белімова => © |
 Світланко, дуже імпонує Ваша позиція. Ви не судите інших - і це вже неймовірний плюс для поезії на політичну тему. Буду вчитися у Вас, бо й справді починати треба з себе. Кожному з нас. А не гризтися, мов ті собаки, поповнювати ряди диванної сотні і навчати всіх навколо. Бути фахівцем своєї справи - це те, чого нам, українцям, бракує. На жаль. |
18.02.2018 17:43 Каранда Галина => © |
 Сильно! Дуже сподобалося! |