Вперше
С
Він прийшов серед ночі
дощем, наче шепотом.
легкий подих зітхання
майнув попід віями.
І від нього,
такого незнаного й теплого
незборимим жаданням
кохання повіяло.
Потягнулась до нього
крізь сон кожна гілочка.
(Юна яблунька цвіту ще зроду не відала).
Звідки він - цей лякаючий шал,
ці вогні в очах,
ця бентежлива пристрасть,
ця млість несподівана!
Ледь торкався кори
бігунками-струмочками,
не минав ні горбочка
цнотливої стрункості.
Не спиняючи втіх,
не затихнувши хоч на мить,
у одному акорді
злились, наче струноспів!
То пручалась,
то прагнула знову лавину ласк,
поки сон переміг
у змаганні з повіками.
...перший промінь відчувши,
юначка прокинулась
і засяяла вперше
рожевими квітами!
14.09.2012 р
