03.05.2011 19:30
-
590
    
  3 | 6  
 © Комарова Ольга

Гріховне падіння

Доманіцькому Сергію...

Ти впав в моїх очах... Так низько впав.  

Розбив любов у крихти нез`єднані.  

Навіщо були фальш і той обман,  

Що викрились при зустрічі останній?  


Ти грався в ігри смерті і життя  

В своїх неповних двадцять вісім років,  

Але зламав собі ти майбуття -  

Дитини не побачиш перших кроків...  


А знаєш, я ось так тобі скажу,  

Без тебе я буду все ж щасливіша.  

І за тобою не зроню сльозу  

Після того, що трапилось... тим більше!!!! 



Кам`янець-Подільський, 1.05.2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.11.2011 00:43  Каранда Галина 

навіщо ж прізвище в присвяті писати?...

 18.05.2011 15:20  Сон Блакитного Сонця 

головне тепер дитина

 04.05.2011 09:04  © ... 

Навряд чи. Людина абсолютно позбавлена власної думки і як виявилось не взмозі сама керувати своїм життям. Коли "пожалкують" його батьки, псевдодрузі, то і він "пожалкує. Та чи мені це потрібно потім? Я ж не звикла розмовляти з ганчір`ям, я лише витираю ним фарбу з брудних пензлів.

 04.05.2011 08:58  © ... => Лані 

Все може бути...

 04.05.2011 00:42  Наталка Янушевич => © 

Іноді чоловіки просто дужжжже сильно лякаються таких ситуацій і роблять дурниці. А жінки розцінюють їхню дурість як зраду, неспроможність і таке інше. Може, це ваш випадок? Може він уже покаявся 10 разів, але не знає тепер, як усе це "розгребти"?

 03.05.2011 20:26  Лані => © 

Хтось Вам поставиив "1", чи не той, хто "так низько впав у Ваших очах"?..

а насправді Вам таки поталанило вчасно звільнитись