Спинися
Буденність мов іржа
Красу життя з`їдає,
Без жодного вірша,
Без пісні залишає.
Душевну радість ссе,
Як кров вампір мерзенний,
Похмуру злість пасе
На цілий світ зелений.
Буденності сестра –
Нудна одноманітність,
Аж душу роздира
Її нудота й бідність.
У світ навколо нас,
Красивий і співучий,
Мінливий кожен час,
Скоріш пірнай, живучий.
м. Київ, 11.03.05.
