10.03.2018 05:33
для всіх
326
    
  5 | 5  
 © Георгій Грищенко

Щоденно благаю

Щоденно в молитвах благаю

Провини простити мені, 

Душевного миру бажаю, 

Щоб згинули думи сумні.


Провини мої посплітались, 

Як змії, у чорне кубло, 

У душу мою повгризались

І спокою як не було.


Жалкую – провин не злічити

І виправить їх не дано, 

Так важко непрощенним жити, 

Штовхає сумління на дно.


О, Боже, прощення благаю, 

Не гарні думки і діла

Скоріше забути бажаю, 

Душа щоб моя ожила.



м. Київ, 27.02.05.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.03.2018 02:24  Серго Сокольник => © 

Та які то Ваші гріхи, Георгію?)

 11.03.2018 22:00  Наталія Старченко => © 

Таке життя. Не переймається Ви хороша людина, це відчувається. Не будьте до себе надто суворі

 10.03.2018 11:36  Тетяна Чорновіл => © 

Зазвичай, той, хто розуміє і визнає свої провини, має щиру душу і добре серце. На жаль, є й такі, що не визнають за собою ніяких провин і моляться в церквах мудруючи нові злі наміри. Чудовий вірш! Прочитаєш і є над чим замислитися!