Георгій Грищенко Щоденно благаю
Щоденно в молитвах благаю
Провини простити мені,
Душевного миру бажаю,
Щоб згинули думи сумні.
Провини мої посплітались,
Як змії, у чорне кубло,
У душу мою повгризались
І спокою як не було.
Жалкую – провин не злічити
І виправить їх не дано,
Так важко непрощенним жити,
Штовхає сумління на дно.
О, Боже, прощення благаю,
Не гарні думки і діла
Скоріше забути бажаю,
Душа щоб моя ожила.
м. Київ, 27.02.05.
12.03.2018 02:24 Серго Сокольник => © |
 Та які то Ваші гріхи, Георгію?) |
11.03.2018 22:00 Наталія Старченко => © |
 Таке життя. Не переймається Ви хороша людина, це відчувається. Не будьте до себе надто суворі |
10.03.2018 11:36 Тетяна Чорновіл => © |
 Зазвичай, той, хто розуміє і визнає свої провини, має щиру душу і добре серце. На жаль, є й такі, що не визнають за собою ніяких провин і моляться в церквах мудруючи нові злі наміри. Чудовий вірш! Прочитаєш і є над чим замислитися! |