14.03.2018 04:26
Без обмежень
118 views
Rating 5 | 2 users
 © Георгій Грищенко

Джерело

Струмок дзюрчав із під гори

Туди, де озеро жило, 

До тої самої пори, 

Коли не всохло джерело.


Зів`яли трави і кущі, 

Там нині пустка і пісок, 

Не врятували їх дощі, 

Та й озеру до смерті крок.


Немає в озері життя, 

Багнюка булькає із дна, 

На ньому плаває сміття, 

Бо доля в них на двох одна.


Струмок і озеро живуть

До поки є ще джерело, 

А українці не умруть

До поки житиме село.

м. Київ 13.03.05.




Рекомендуємо також:



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.03.2018 02:40  Серго Сокольник => © 

У світі сіл нема, Георгію. Фермерські господарства, містечки... Капіталізм, глобалізація... А ностальгію розумію. І розділяю... Та нічого не спинити... 

 14.03.2018 23:25  Тетяна Чорновіл => © 

Хороший вірш і мудрий висновок. Шкода, але нашим селам останнім часом не приділяється належна увага. Будемо надіятися, що після війни щось зміниться. 

 14.03.2018 11:11  Наталія Старченко => © 

Хороший вірш. Це правда. Українське Село прекрасне по своїй суті.

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо