15.03.2018 19:34
для всіх
398
    
  1 | 1  
 © Богдан Дєдок

Наснись мені

Наснись мені, прошу тебе, благаю,  

Як вже благав тебе приїхати колись. 

Ти бачиш, як невпинно час спливає; 

Ти більше не приїдеш - хоч наснись. 

 

Я вперше суперечу смерті й декадансу,  

І будь-куди нехай життя мене веде. 

Бо смерть - той самий сон, лише без шансу 

Зустріти випадково там тебе. 

 

Як десь стучить одне самотнє серце,  

Як десь шепочуть в темряві вуста,  

Як лід розбився в грудях в гострі скельця,  

Як стала в жилах кров холодна і густа. 

 

Як снять собі солдати матерів,  

Як сниться морякам завжди земля,  

Як уві сні чекають сироти батьків,  

Так само там чекаю тебе я. 



Київ, 14.03.2018

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!