Я любила, з тобою весну...
Я не бачу без тебе весну,
я не чула давно твої кроки.
Не пірнала в очей глибину,
в те люстерко душі, так глибоко.
Голос твій я не чула давно,
я шукаю у сні твою руку...
Ми з тобою, любили весну,
а принесла вона нам розлуку...
Доля шепче підказку одну,
що не в змозі тебе повернути...
а без тебе, лиш хочу забути.
Я не знайду до тебе стежок.
вже весна розквітає без тебе.
Так хотілось весняних казок...
Помолюсь до високого неба...
Автор Лариса Мандзюк. м. Львів.
м. Львів., 27. 03. 2018.
