Дві байки Езопа
Рибалки
Кидали невід зранку й до обіду,
та в ньому риби не було і сліду.
Коли ж пливли на берег, на кінець,
із хвилі в човен вискочив тунець.
«Дня за науку нам було не жалко –
казав усміхнений старий рибалка –
чого не досягли мистецтво й хист,
щасливий випадок до ніг приніс».
Лисиця та лісник
Побачивши на просіці мисливця,
у лісника сховалася лисиця.
Мисливець вже притомлений добряче
спитав, чи той лисицю тут не бачив.
«Ні я не бачив цю злодюжку хижу»,
а сам рукою вказує на хижу.
Мисливець, не збагнувши ці кривляння,
пішов собі у ліс на полювання.
Лисиця не промовивши ні слова,
до дому вже піти була готова,
але лісник з досади, ледь не плакав:
«Тебе сховав і де твоя подяка?»
«Не дякую, – відповіла лисиця –
бо зі словами жести не зійшлися».
Мораль: такі до влади потрапляють –
слова з ділами в них не співпадають.
