Великодній вечір
з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»
Сутінки сині спадають на сонну ріку…
Вечір. Поволі темніє. Зоря-зоряниця.
Доля іде за тобою - дівча у вінку -
Тихо підказує… Тихо. Мов ти - учениця.
Відчай і страх подолай… І непевність, і біль…
Перебори всі страждання, образи й тортури.
Знай: Воскресіння твоє ще попереду… Сіль -
То квінтесенція страху… Впадуть твої мури.
Знищи раба без’язикого… Неміч свою -
І захитається кривда, її барикада.
Йди до свободи, народе мій… А не в тюрму;
Бог - на твоїй стороні, допоможе Він радо!
Будеш із Ним - і розвіється хижа мара,
Знищує душу вона, забирає всі сили...
Казка, що творить цей СВІТ, нескінченно стара,
Юним лишайся у ній - поміж чорним і білим.
Нова редакція