Ісус і Сирітка
За мотивами: И. А. Бунин «Лирник Родион»
Ой, померла мати,
Згинула родина,
Знайшов батько іншу,
Лишилась дитина.
Не може замінити
Мачуха матусю,
Пішла мала з дому
Шукати могилу.
Було славне свято –
Великдень Пресвітлий,
Сам Ісус Спаситель
Дівчинці зустрівся.
«Ой, скажи, Спаситель,
Де труна матусі?
Я лягти до мами
В домовину хочу». –
«У труні печальній
Матінка заснула,
До живих вертайся
Та працюй слухняно». –
«Мачусі годила,
День і ніч робила,
А гидка мачуха
Сорочку не пошила!
Як їй догодити,
Як зробити краще?
Як я не працюю,
Каже, що ледача!»
Повелів Спаситель
Янголу тихенько,
Щоб замість матусі
Відповів сирітці.
«Ой, моя дитино,
Тут не можна жити,
Треба рік по року
В домовині гнити». –
«Мачуха жорстока
Сорочку не шиє!»
Ісус посилає
Янгола у сяйві
Взяти сиротинку
До бога на Небо,
Щоб жила сирітка
При Святому Троні.
Ісус посилає
Ще й Пекельну Варту,
Щоб взяли Мачуху,
Кинули у Прірву
У Вогонь Пекельний.
Люди, добрі люди,
Сиріт не кидайте,
Завжди доглядайте,
Про сиріток дбайте,
На Добро навчайте!