10.04.2018 00:04
Без обмежень
35 views
Rating 5 | 3 users
 © Панін Олександр Миколайович

Морок

Абстрактний Сонет

Морок нещадний не співчуває,

Місяць рогатий хмари пожер, 

Кожний втрачає, 

Що - не згадати, 

Повний осколками болі фужер.

Сміх ув’ядання, плач воскресіння, 

Остовів скрегіт у вирі душі, 

Клацають кості, мов кастаньєти, 

Чорні думки, як ворожі ножі.


Хоч перекреслює подвиг сердечний

Листя прогниле – думи нечисті, 

Збочені смерчі, доль круговерті, 

Трясовина знавіснілих лжеістин -


Вірі довіртесь, Вірі

наївній!

Душу врятує Віра, 

очистить!


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Панін Олександр Миколайович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо