Суд Кошеняти
Майже «Суд Париса»
Грає вранці Кошеня
В лузі на горбочку,
Із красивих квіточок
Створює віночки.
Перехожі надійшли,
Сяйвом оповиті,
Називають їх – Мороз,
Сонце, Буйний Вітер!
Холод, Спека,
Буревій,
як по нотах, свище:
«Нам повідай, Кошеня,
Кого любиш більше?»
Кошеня:
«Ти холодний, Дід Мороз,
Сонце сліпить, палить,
Полюбляю над усе
Вітерець ласкавий!»
Сонце:
«Я спалю тебе, щеня,
Кошеням хоч звешся,
Враз на попіл оберну,
Пошкодуєш врешті!»
Вітер:
«Не лякайся, Кіт-воркіт,
Я, неначе ненька,
Порятую від жари
Протягом свіженьким!»
Мороз:
Ти – нахаба із нахаб,
Заморожу, чуєш!?
Станеш Крижаним Котом,
Вже не «понявкуєш!»
Вітер:
Кошенятко, не зважай,
Хай Мороз лютує –
Ніжним лагідним теплом
Я тебе «віддую!».
*
Маєш добре міркувать
Ліпший хто для тебе,
Кого краще прославлять,
З ким дружити треба!
