05.04.2014 18:30
for all
116 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Кошеня сирітка

Кошеня сирітка

Озвіріло кошеня,

Голод це не тітка,

Пес йому, то не рідня,

Він давно сирітка.


Воно нявкало щоднини,

Все шукало маму,

Залишилось без родини,

Пес владнав ту драму.


Навчив гризти кісточки,

Ще й давати лапу,

Бавиться з ним залюбки,

Став йому за маму.


Міцна дружба, що казати,

Хоч різного роду,

Терпить все для кошеняти,

З ним в вогонь і вводу.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 07.04.2014 00:13  © ... => Світлана Рачинська 

Рада, що сподобалось! 

 07.04.2014 00:13  © ... => Тетяна Чорновіл 

Так ваша правда! 

 06.04.2014 00:34  Світлана Рачинська => © 

Така мила дружба) 

 05.04.2014 18:35  Тетяна Чорновіл => © 

Буває, що звірі людяніші за людей! Гарне фото!