Скала стримить на вістрі страху,
За крок обрив, не видно дна,
І дерево, мов древко стягу,
Затисла брила кам’яна.
Коли огорне мла коліна,
На очі зійде пелена,
Й огні поселень мряка пінна
Заступить біло, як стіна,
Стань і вглядайся, де спасінням
Знамено майорить у млі,
Розпластане понад камінням,
Живе знамено на скалі.
_
Скала кричит – вперед ни шагу,
Обрывы скользки и голы,
И дерево, как древко флага,
Зажато в кулаке скалы.
И мгла окутает колени,
Глаза завесит пеленой.
И все огни людских селений
Закроет белою стеной.
Стоять, доколе машет знамя,
Не потонувшее во мгле,
Распластанное над камнями,
Живое знамя на скале.
Зі збірки: «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Кипрей»
1. Гойдає місяць море / 04.03.2015
2. Я в воді не тону... / 25.05.2015
3. По нашій безтолковості / 06.08.2015
4. БАЖАННЯ / 23.09.2015
5. На скель круті відкоси... / 21.12.2015
6. ГОНИТВА / 23.12.2015
7. ПОЛЬКА-БАБОЧКА / 12.02.2016
8. Розрив-трава / 28.03.2016
9. Дорогу сну / 12.01.2017
10. Придворний соловей / 17.03.2017
11. Наша честь / 14.12.2017
12. В тривожності польоту / 12.02.2018
13. Життя де? / 24.03.2018
14. В думок снігу... / 01.04.2018
15. На обриві / 04.05.2018
16. З перших глав до епілогу / 29.06.2018
17. Ти душу виверни... / 17.08.2018
18. Портрети / 21.08.2018
19. Пливу... / 21.10.2018
20. Хмурий день / 19.01.2019
21. Нескорене сяйво північне / 27.03.2019
22. За гіпсом маски / 13.11.2019
23. Тут обирають мертвеців / 05.11.2020
Тетяна Чорновіл цікавиться Задонатити Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням