Мовчання
Як набридла ця тривога,
Що ламає душу.
Наче зразу, як з порога,
Лихо серце душить.
І мовчання пустотливе,
Без душі... зів`яле,
Тихо дивиться у вічі
І сльозами крає.
Мов одвічна суєтина,
Що в безодню тягне.
Не дає тобі спочити
Й самотою в`яже.
І тікати вже нікуди...
Бо шляху немає.
Тільки голос тихо мовить
"Надія ніколи не вмирає!"
10.04.2017 р.
