"Стрикоза"
Вам не шкода своє тіло
В свято пестощів жбурляти?
Ми живемо, татку, зріло,
В часі іншому, гуляти
Так, щоби земля тремтіла,
Місяць в соромі ховався.
В хлопців мало свого тіла…
Ну що ж доню, бався – бався.
Юності зрадливі очі,
В пошуку нових пригод.
В таємницях дні і ночі,
Лиш у сні закритий рот.
Щебетухи знову разом,
Світяться в пригодах дня.
Увібрали все з сарказмом,
Осідлали ще коня.
Пронеслась вечірня слава,
Ніч бровою повела…
Зміна настрою.., забава,
Щось сьогодні не пішла.
Сонечко зійшло сміливо.
Місяць в диві, іде спать.
Що ж змінилось?! Роки хтиво
Юність вигнали, не сплять
Уночі тепер подружки,
Пора заміж і сім’ю
Ще й створити, лиш подушку
Обнімають вже свою.
Бабка весноньку гойдала,
Літо швидко перейшло.
Осінь йде, у сплячку впала
Що ж, поки не повезло.