Вишиванка
Хроніки «дикого лісу»
Дарує зоря вишиванки,
Вітають їх пташки-вільшанки,
Сьогодні твій день, Вишиванко,
Лілея, бузок і «тюльпанка».
Усі кольори вишиванки,
Співучі, немов колисанка,
Магічні орнаменти плинуть,
Це символ красуні - країни.
В далеких світах є парламент,
У дикому лісі – «тринд»ламент,
А там – ховрашечки-звірята,
Зовуться вони «пудетати».
«Тринд»ламент, неначе альтанка,
Вдягли ховрашки вишиванки,
Вони, як один, патріоти,
Клянуться, що всі «із народу».
Не всі «ховрашата» правдиві,
Пристосуванці нещирі,
Найкраща для них кон’юнктура –
У вигляді «фіги» фігура.
В лукавстві не відають міри,
Підступні вони лицеміри,
Бо їх «вишиванки» - «обманки»,
У них цих обманок – в’язанки.
Не стійте на ганку щоранку,
Не смійте ганьбить вишиванку,
У ваших руках вишиванка
Заручниця і полонянка.
З альтанки ідіть «депатути»,
Петляючи звичним маршрутом,
Звільніть поневолену бранку,
Не смійте ганьбить вишиванку!