Вишиванка
Чари ночі на Івана Купала
Друг найкращій і лагідний мій,
Я любові нещадної бранка,
Ти неспокій із душеньки змий,
Божевілля Купальської ночі..,
Золоті співаночки дзвенять,
Обрядові багаття тріпочуть,
Кличуть щастя свавільне шукать
В божевіллі Купальської ночі,
Заповітна моя вишиванка,
Древніх символів обрис ясний,
Я любові нещадної бранка,
Мій неспокій із душеньки змий,
Заповідна моя вишиванка…
Надаремне хай серце не плаче,
Листям всохлим не сіється жаль,
Кращі друзі мої не побачать,
Що мене отруїла печаль.
Надаремне хай серце не плаче…
Чорні віти стежки закривають:
- Крізь багаття цілющі стрибай.,
У гущавинах щастя немає,
Приворотний не знайдеш розмай!
Чорні віти стежки закривають.
Там, де стогнуть дерева сторічні,
Над безоднями злих трясовин,
Квітка-папороть, таїнство вічне,
Я тобі свій дарую уклін.
Там, де стогнуть дерева сторічні.
В рунах древніх моя вишиванка..,
Диво-квітка пропалює мох,
Я – кохання нещадного бранка,
Об’єднаємось “силою трьох “,
Диво-квітка і ти, вишиванко!
Заповітна моя вишиванка,
Друг найкращій і лагідний мій,
Я любові нещадної бранка,
Ти неспокій із душеньки змий,
