Депортація
Роковини
Бездушні рейки – безжальний ніж,
Покраяна вся земля,
Людей зганяли: «Хутчіш, хутчіш»,
Свідомо, не навмання.
Людей мордували,
З осель викидали,
Штовхали у потяг,
Везли «за рубіж».
Ця втілена дикість,
Безжалісна підлість,
Цей потяг у безвість
За пекло страшніш.
Він знав, що робить, верховний кат,
Порочна, гнила душа,
Кривавий вбивця, лихий вар’ят,
Коріння народу вбивав.
На роковини – біда ізнов,
За катом вар’ят приповз,
Народну душу вар’ят не зборов,
Вже «потяг» в баюру сповз.
Не втрачена пам’ять,
Її не знеславить
Лукава нудотна брехня.
Єднаються люди,
Тріпоче у грудях,
Палає Свободи Зоря!
