18.05.2018 08:50

для всіх

149

4 | 4

 © Тетяна Чорновіл

Рубльов

з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. 1940-1956»

Переклад вірша Варлама Шаламова
«Рублев»,
«1940-1956. Стихотворения, не вошедшие в Колымские тетради»

Найкращим знаний здавна

Російський богомаз, 

Що з пензля цілив славно

«Не в бровь, а прямо в глаз».

Сільських знайомих модниць

Возніс на небеса, 

Вдягнув під богородиць –

Ікони написав.

Вістимо – він язичник

Без всяких викрутас, 

З простого люду виник

Його іконостас.

Та клобуки і митри

Знайомих мужиків

З такої йшли палітри

Й поезії рядків, 

Що найстрогіший схимник, 

Святий ще при житті, 

Радів, як іменинник

Дарунку красоті.

І Бог їх не осудить

Хоча б тільки тому, 

Що їх не судять люди, 

Послужливі йому.

Петро узрить Андрія

Під ангельським вінцем, 

Хрестившись, присмиріє

І ниць впаде лицем.

В картинній галереї

Не храм, та все одно

У схожі емпіреї

Возносить полотно.

І заніміли люди

Здогадкою про те, 

Що на картину чудо

З небес зійшло святе.

Його явила зразу, 

Довершено легка, 

Простого богомаза

Піднесена рука

_

Когда-то самый лучший

Российский богомаз, 

Что попадать научен

Не в бровь, а прямо в глаз, 

Знакомых сельских модниц, 

Ведя на небеса, 

Одел под богородиц –

Иконы написал.

Конечно, он язычник

Без всяких выкрутас, 

И явно неприличен

Его иконостас.

Но клобуки и митры

Знакомых мужиков

Сошли с такой палитры, 

Исполненной стихов, 

Что самый строгий схимник, 

Прижизненный святой, 

Смущен, как именинник, 

Подарка красотой.

И Бог их не осудит

Хотя бы потому, 

Что их не судят люди, 

Любезные ему.

И Петр, узнав Андрея

Под ангельским венцом, 

Закрестится скорее

И ниц падет лицом.

В картинной галерее, 

Где вовсе не собор, 

О тех же эмпиреях

Заходит разговор.

Стоят немея люди

И думают одно:

Заоблачное чудо

На землю сведено.

Все нам покажет сразу, 

Загадочно легка, 

Невежды богомаза

Наивная рука.