Хто до гірських тяжіє далей...
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Високі широти»
«Кто верит правде горных далей»,
«Высокие широты»
Хто до гірських тяжіє далей,
Уже захованих у млі,
Минуле бачить до деталей,
Немов у збільшувальнім склі.
Із смертних дат скорботні числа,
Крізь камінь, ніби через скло,
Шукає там хоч краплю смислу,
Щоб якось виправдати зло.
І козириться відщепенством,
Сховавши під полу, хіба,
Рукопис, де з таким блаженством
Його лютується журба.
_
Кто верит правде горных далей,
Уже укрывшихся во мгле,
Он видит были до деталей
В увеличительном стекле.
И в смертных датах, в грустных числах
Сквозь камень, будто сквозь стекло,
Он ищет хоть бы каплю смысла,
Каким оправдывалось зло.
И щеголяет отщепенством,
Прикрыв полою пиджака
Тетрадку, где с таким блаженством
Его свирепствует тоска.