Зоре, зірочко, зірнице!
з рубрики / циклу «Звичайне диво»
Зоре, зірочко, зірнице,
Чом тобі в північ не спиться?
Чом так ясно з далеку сяєш,
Серед ночі кого виглядаєш?
Мабуть, хтось зірвався з неба,
І на Землю втік від тебе...
Винуватець безсоння й тривоги
Закотився у трави вологі.
Не повернеться – годі й чекати,
З трав у небо йому не злітати,
Ти для нього тепер зависоко...
Не шукай каміння, моя ясноока!
17.02.09