Пригоди Парасольки
Казочка
Гримить Громовиця і треба тікать,
Розлився по небу страх,
Та Дівчинку хмари не можуть злякать,
Якщо парасолька в руках.
Поривчастий вітер, нещадний, мов тигр,
Із рук парасольку рвонув,
Несе її вихор за хмари, у вир,
Та Ворон за нею гайнув.
Ось хмара чорнюща у безвість повзе,
Згасає небесний вогонь,
А Ворон, він здобич у дзьобі несе,
Чекає дружина його!
Настало життя в парасольки нове,
Про це всі пташинки кричать,
І ось, парасолька гніздечком стає,
І щебет летить Воронят!
