16.06.2018 06:13
для всіх
121
    
  4 | 5  
 © Анатолій Костенюк

Магарач

Магарач

з циклу "Війна"

Це було біля моря, 

де не знаючи горя, 

вином пінявим поряд

пестив гальку прибій, 


підкрадалися хвилі

під платани похилі

де в останнім зусиллі

позбувалися мрій.


Розливався мускатний

захід морем строкатим, 

від прибою – токкати

долинав тихий плач.


Долучуся, заплачу, 

бо коли ще побачу?..

Їм усім не пробачу

я тебе, Магарач*.


*Зараз: «Всероссийский национальный научно-исследовательский институт виноградарства и виноделия „Магарач“ РАН».

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.06.2018 09:10  Тетяна Белімова => Костенюк 

Ви знаєте, є досить багато знайомих-українців із Криму, які, не напрягаючись, пішли й отримали паспорти РФ, а українські (за можливості) заховали під матрац... Чогось коли показують протести в Криму, то лише кримськотатарські. Схоже, наших "землячків" за путінським новоутвореним порєбріком усе влаштовує. Але коли приїздять в Україну, дають "геройські" інтерв`ю на радіо і ТВ, розказують, як їх там важко жити в окупації, а потім спокійно вертаються в рідний-окупований півострів. А! Можуть ще звинувачувати нас, материкових українців, що мовляв "кинули" їх і не захистили від загарбників. Це дуже зручно: лежати на печі і чекати, коли прийдуть укри і звільнять.

Недавно читала про французьку Полінезію. Мене ця тема зацікавила, особливо історія острова Таїті, який на 70 років були окупували англійці, а тоді він знову став французьким. Це зовсім інша історія, проте це прецедент, який допомагає нам краще зрозуміти те, що відбувається з Україною нині. Крим, звичайно, повернеться. Це просто питання часу.

 18.06.2018 09:07  Тетяна Чорновіл => Костенюк 

Боляче читати і осмислювати. Читала якось у статтях про планомірне знищення Магарача. Росіяни, звісно, винні. Та сто раз винні й ті, завдяки кому вороги влізли в наш край. Ще Яник почав було прихватизацію, здається.
Називати винних можна довго.
Коли таки випхаємо ворога з нашої землі, ой непросто прийдеться відбудовувати руїни, рятувати спустошені землі й душі. Як у 1954 році (це я про Крим).
Чудовий Ваш вірш! Актуальний.

 16.06.2018 14:58  Панін Олександр Миколайович... => Костенюк 

Не забудемо і не пробачимо!