Нездоланна Україна
Століттями страждала Україна,
Вмивалася кривавими слізьми,
Її вбивали і Петро, і Катерина,
Та зруйнувати так і не змогли.
Принесли голод лютий комуністи -
Так "вождь народів" підопічних убивав,
Топтали українські землі і нацисти,
Та наш народ за волю воював...
Часи пройшли, а рідна Україна
Вже вкотре стогне від болючих ран,
Бо діти гинуть на війні гібридній,
І кровоточить в пам`яті "Майдан".
Вже знову ділить нашу землю ворог лютий,
На ній себе господарем вважає,
Але не знає він, що діло праве,
Рано чи пізно кривду подолає
Тоді здійсниться українців мрія,
І знову брат обійме свого брата,
Нарешті виженуть всіх зайд-чужинців,
І покарають українців ката!
Настане мир в стражденній Україні,
Не буде сліз солдатських матерів,
І перестануть привозити в домовинах
Осиротілим дітям їх батьків...
