Довгі Вуха
Жарт
Листям ніжно виспівує ліс,
Вчать літати птахи пташенят,
Вовк виходить на вовчий шпацір,
А назустріч йому – Зайченя.
Він маленький, пухнастий увесь,
Чемно Вовчика так привітав,
Довгі вушка під мордочкою
Хтось ретельно вузлом зав’язав.
Чи ж то бачено, диво із див,
Невеличке, легке і пухке,
«Так і бути, дрібното, не з’їм,
Поясни лиш: ну що це таке?» -
«Пруть мисливці, неначе орда,
Щоб не трафив мисливський «содом», -
Зав’язала матуся мені
Довгі вуха матроським вузлом, -
Ці Мисливці – п’янички усі,
Лиш «у небо» уміють стрілять,
Тільки лайка лиха і брудна
Не для ніжних, малих Зайченят!»
