Лабіринт

Йдучи вперед – а там стіна, 

позаду, де не глянь, і збоку.

І шлях хоч довгий - не струна:

із дня у день, і рік до року.

Мов лабіринт цей простір, час -

дрібні мурахи – в ньому люди.

Шукають долю повсякчас -

ще безліч стін стрічати будуть.

Містки, драбини, перелази, 

розбитих стін є міріади.

Шукати в суєті щоразу -

хто вихід, мрію, хто відраду.

Цей лабіринт життя терени, 

буденна суміш із усього.

Вже перший подих у легені –

веде прямісінько до нього.

БЦ, 11.07.2018