12.07.2018 09:54
для всіх
94
    
  - | -  
 © Добродій Ольга Іванівна

Признання

Ти сказав: Люблю іншу – я стала нею, 

Ти хотів дістать неба – я стала зорею, 

Коли щоки твої сльози вмивали, 

Мої руки з очей срібні роси збирали.


Ти заходив в чоботях у зранену душу, 

Я вмивала її, бо люблю, значить мушу.

А коли у болото вбирались дороги, 

Я стелила себе дорогому під ноги.


Я кохати себе в тебе не вимагала, 

Бо кохання мого на нас двох вистачало.

Я зреклася себе, продала свою волю.

Не шкодую – сама собі вибрала долю.


А сьогодні душею пройшлась сильна злива –

Все кохання до тебе, як пил з доріг, змила.

Будь щасливий із нею, аби не зі мною.

Я у завтра тебе не беру із собою.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!