Таня Неліпович Вишневий зорепад
Знов серед весни заметіль
Із білих крил зриває сльози,
І з теплим подихом відтіль
Доносяться вишневі грози.
Мов зорепад посеред дня,
Комети іскрами витають
І тихо-тихо навмання
До долу стеляться, кружляють.
І снігом землю застила
З гілля зриває колискову,
Вишневий зорепад буя,
Вишневе щастя – знову й знову…
9. 05. 2011
11.05.2011 02:04 Антоніна Чернишенко |
 а як блаженно, коли квітне абрикоса,по вулицям так і витає в повітрі солодко пянкий аромат, просто рай |
11.05.2011 00:27 © ... |
Дякую за такі щирі коментарі!! я більше люблю яблуневий цвіт, але коли побачила цей вишневий зорепад, то не змогла стриматись щоб з вами не поділитись))))) |
10.05.2011 14:32 Антоніна Чернишенко => © |
Я в ахваті, просто супер, я теж люблю коли квітне вишня,аромат, просто блаженство |
10.05.2011 11:22 Тетяна Чорновіл => © |
 Магія вишневого цвіту. Надзвичайно гарна назва. Замріяний вірш. Чудово! |