Що ж то таке?!
Присвячується моїй подрузі, яка в дитинстві стала «автором» таких слів, як сікуля (каструля), пука (компот) і ота сама «Гага».
Хотілося їй малювати
Будиночок, кицю, собаку.
Канючила в бабці маленька:
«Бабусенько, дай мені гагу!»
Старенька уже знервувалась:
Хіба ж це можливо збагнути,
Дай гагу – а що ж то за гага?
Ну чим же вона може бути?
Бабуся принесла ведмедя
І ляльку, й червону машинку.
Дістала вже книгу із шафи,
Оту, що в ній гарні картинки.
А, може, смачненьку цукерку –
Обгортка блищить, наче срібна?
Не хоче цукерку дитина,
Бо їй тільки гага потрібна!
Шухлядку письмового столу
Нарешті бабуня відкрила,
Онука туди зазирнула
І знахідці дуже зраділа.
Ура! Шуканині кінець!
Та гага - простий ОЛІВЕЦЬ!
м. Харків, 26.07.18
