Присвячую Надії Савченко
Тебе опромінили страхом -
Немає назад вороття...
Ти стала скаліченим птахом,
Кати твої - без каяття.
Душі кричать скалічені,
Звіром диявольським мічені!
Ти, Україно-мати,
Під дулом стоїш автомата
Німа... Пітьма.
Тільки Надія жива.
Вона не вмирає останньою,
Поруч - Віра. Любов.
Воскреснеш птахою ранньою,
Хоч і на крильцях - кров.
Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:
Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Пам`яті Василя Стуса / Філософський вірш | Вікторія Івченко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Птахи і люди / Драматичний вірш | Вікторія Івченко».