Нові вірші
Вірші. Глпва 2.Частина 1
ПЕЛЮСЬТКИ ЛЮБОВІ
У клумбі в дворі роздивляється квітка, як бджілка літає
І блимає віями, ніби пелюстками, й мружить очі
Спів бджілки – це мед, флорофілом, як кров’ю, снагу нагнітає
І в квітки від цього по тілу течуть теж мелодії сочні!
Щасливі – ми вдвох до клумби прийшли й гуляєм з тобою…
…І квітнуть душевно у нас почуття, як пелюстки любові!
20. 08. 2018; 11:15.+
ДВА ПОЛЯ
Ми в нашім бутті обробляєм два поля: любовне й аграрне,
У нас є знаряддя для цього – це наші слова: працьовиті і гарні.
Слова, як насіння із квітів, посіяли ми в паперовому полі,
Щоб вдало росли й розцвітали, як квітка, в своїй флорофіловій Долі,
А щирі любовні слова посадили на полі любові,
Щоб ми плодоносні були у коханні й щасливі обоє!
19. 08. 2018; 21:56.
НА СПОВІДІ В ЛЮБОВІ
Любов, ми тобі вже звітуєм на мові любові:
В житті, ти, як компасна стрілка, нам вірно показуєш путь,
Й те, що ти нам говорила ми зробить готові,
Бо наші думки із твоїми, як завжди, у ногу ідуть!
Любов, ти й погоду кохання нам теж пророчиш …
...Й те, що пропонують очі твої бірюзові
І нам на любовному блюдці твоїм несуть
У нашім коханні готові зробить охоче!
19.08. 2018; 14:31.
ЦАРИЦЯ ЛЮБОВІ
У нашій любові цікаве й щасливе начало –
Нас в церкві, як піп, чародійна любов обвінчала,
Ми пара в любові: я – тебе, ти мене любиш!
Корону ж вінчальну оділи на тебе у шлюбі.
Й тоді ми вже нашу любов заключили у бронь –
Я в нашім коханні, став наче любовний твій трон,
І Теж залюбки, як король, примостився на троні,
А ти на цім троні сидиш, як цариця любові, в короні!
19. 08. 2018; 12:01
ПЛАВЦІ ЛЮБОВІ
Як шлюбна та хвиля, любов нас гойдає
Й пливем ми у річці любові у далі!
Ти в нашім коханні плавчиха любові,
А я у любові кохання плавець.
Як би не любов то ми – мертві обоє:
Вдова – ти, а я – твій вдовець.
19. 08. 2018; 10:06.
ЕМОЦІЇ ЛЮБОВІ
В нас котяться в серці емоції громом любові
І в тебе вона, як та блискавка, блима в душі.
І ми з тобою, як в небі дві хмарки, що поруч пливуть
Шукаєм притулок у кожному нашому слові.
А грім витанцьовує в сері, як гарний рушій.
Й указує нам він в палкому коханні наш путь!
18. 08. 2018; 21:47.
СЕКРЕТИ ЛЮБОВІ
Любов, як людина, й теж має любовні секрети.
Не каже вона людині чого поселяється в неї, ?
Й чому, як і думка, теж втілилась в мозок людини7
А мовчки, принісши до неї любові букети
Літає із розумом в парі в її апогеї,
Й не каже чому ще й до іншого розума лине?
18. 08. 2018; 20:50.
ЛЮБОВІ ЗАМОК
Нам ключик кохання відкрив наш любовний замок,
І ми у обіймах палких почали цілуватись!
І враз почуття мов проснулись й пішли ми в танок –
Нас гріло тепло і ми стали його відчувати!
Закінчились танці, душевний порив теж замовк…
…Й ми знову з тобою любов узяли на замок,
Бо наша любв для всіх інших не буде доступна в житті –
Не зможе відкрити любові замок той, хто й дуже хотів!
18. 08. 2018; 17:49.
РОМАНТИЧНИЙ ПОКЛИК ВЕСНИ
Всіх кличе Весна в романтичні прогулки:
В брунькові ліса, шо скоро одягнуться в листя зелене,
Де дятл – лісовий санітар видзьобує гулко
Вредителів ліса, й людині пророчить Кукушка на клені,
На соснових вершинах паруються птахи,
Де голуб й голубка воркують на дахі,
Де хмари, як вівці, пасуться у небі,
Де пролісок виліз із травки і очі розплющив на ряску,
Де в річці з лебідкою плаває лебідь –
Вони обнімаються шийками й смачно цілує їх ласка!
…Там всіх обворожить любов, як весна,
Бо їхня любов як Весна чарівна!
18. 08. 2018; 15:02.
ДАРЕМНІ МРІЇ
Коли ж в Україні наступить покращання Долі людської,
Щоб люди жили в ній щасливі й були всі у мирнім покої?
У владі нема еволюціонера такого, як Ленін,
Щоб вміло поставити все на місця, як було в Союзі,
Бо зараз вони від грошей дурманіють в фінансовім плені,
А люди всії України живуть у полоні ілюзій…
Бо ділять державні правителі владу, як хліба шматок,
І цінним папером – грішми лиш свої набивають кармани
У банках чужих. Та ще грають за гроші державні в лото.
І по телебаченню всіх обіцянками щедро дурманять.
Й живуть українці лиш в мріях, які йдуть все далі і далі…
…Та мабуть вже досить крутити мрійливі педалі
І так терпеливо і довго нам бути в життєвому плені –
Прийшла та пора, щоб нам діяти так, як в сімнадцятім Ленін!
18. 08. 2018; 11:10.
РОСА ЛЮБОВІ
Любов залишає свій слід на устах, як роса.
З тобою нас запеленала краса:
Співа Соловей – конкурсант лісових пісень,
Вітрець прохолоду лісну нам на крилах несе
І в нас поцілунки звучать, як у Дятла слова,
На конкурсі лісу й Кукушка нам пісню співа.
Йдемо ми по травці на ній теж ранкова роса,
А наша любов, як солістка, співа небесам!
16. 18. 2018; 16:17.
КОХАННЯ СТРІЛА
Кохання стріла шелестить лиш любов’ю
Й націлена в кожну людину прохожу
Й коли ж у ту ціль попадає собою
Людина на себе стає непохожа:
У ній підіймається настрій святково
І Доля веде у гіпнозі на бал,
Де в танцях відшукує щастя підкову –
Така у коханні людини судьба.
16. 08. 2018; 14:14.
ДОЛЯ ВИЩОГО РОЗУМА – БОГА
У вищого Розума – Бога велика потреба:
Духовна й фізична і робить її він як треба!
Вселену і Землю, і Небо – це створено Богом...
В ефірному світлі вони, мов з’єдналися в ціле
І більш на Землі не було ще нічого.
Й лиш поруч з орбітою блимало чорне та біле.
І стала з орбіти вона до зірок діставати —
І нових космічних шляхів набувати:
Дощам і туманам, віддавшись в шаленому леті…
А потім з’явилося Сонце і те, що є в Світі
І в нашій галактиці в цій доленосній орбіті
Нове появилось життя на Землі, як планеті
Така у Найвищого Розума – Бога є Доля пророча
Її він ухвалює сам так, як Доля захоче!
16. 08. 2018; 11:24.
ШЕПІТ ДОЛІ
Зайшли ми у ліс зацілований Сонцем.
В нім Доля, мов листям, про що-то шепоче
В нім чується вічності шепіт.
Ми теж заглядаєм в космічне віконце
Від Долі любові й здоровя ми хочем
Нам серце любові віщує як легіт
Як здорово в лісі такому побути
І в шелесті вічності Долю відчути!
15. 08. 2018; 23:37.
СУДЬБА ЛЮБОВІ
Любов – це духовно-тілесна істота
І вселена в кожну на Світі людину
У неї в житті, як в людини забота
Зробить для кохання хорошу годину:.
В людей підіймати їм настрій святково –
Вони, щоб знаходили щастя підкову,
Вести під гіпнозом людину у шлюб, як на бал –
Така благодійно-духовна в любові судьба!
15. 08. 2018; 20:19.
КОМУ ВЕЗЕ, А КОМУ Й НЕВЕЗЕ
Як парубок Місяць – поголений наче!
Проснувся він в небі глибокої ночі
Й заглядує Зірці небесній ув очі,
Себе ж він в очах цих рогатим лиш баче…
…Кому у любові везе, а кому-то і ні.
В саду ми. Над нами цей Місяць й зіркові вогні.
Й хоч їй я як день, та вона лиш до мене як ніч…
…Отак як йому повзло, повезло і мені.
15. 08. 2018; 15:21.
ДВА КАМІНА
В камін підкидаєм дрова ми з тобою
Й їдять свій вогонь у каміні дрова,
Й показують нам язички теплоти…
…І в нашім з тобою каміні любові
Горять почуттями кохання слова
Й в них чуєм любові жар й жар красоти.
Такі у житті два існують каміна,
А в них теплота і тотожна й незмінна!
15. 08. 2018; 09:26.
БОРОШНО ЗИМИ
Вже Сонце стало блимать соняшно,
А сніг зима на землю сипе наче борошно
І Сонце ставить перед себе гарну ціль:
Із нього тісто замісить й спекти млинці!
На лижах їду на базар щоб їх купити.
Їх оптом дід Мороз дешевше продає,
А змерзлим людям він всім щедро роздає,
А з мене здер він, щоб себе задовольнити,
Мені ж лише набив огиднішу оскому –
Зайшли аж зашпори й поїхав я додому…
14. 08. 2018; 22:33
НОРОВЛИВА ДОЛЯ
Чому ти, любима, є інколи трішки капризна
І в тебе обличчя червоне стає як білизна?
Це може характер душевний у долі твоїй,
Бо чаще співає душа, як в гаю солов’ї?
Та все ж, хоч і доля у нас так як ти норовлива,
Але у бутті є, як компас, й вона справедлива
Й веде нас в майбутнє і вірний показує путь,
Щоб в нашій любові цю долю нам не обминуть!
14. 08. 2018; 17:47.
ОСТАННЯ ДУМКА
Пророста, як зернина у полі, в поезії думка
І з словесних рядків б’є поетичним фонтаном –
Це, Надія, про наше з тобою колишнє кохання,
Що забрала з тобою смертельно-безжалісна сумка.
І про мій поцілунок, що був під кошлатим каштаном,
Про колишнє до тебе моє чарівне залицяння.
Ти для мене жива ще! Чи ж чуєш мене ти, Надія?
Ти моя є остання лиш думка й остання надія…
14. 08. 2018; 13:42.
ПОЕЗІЯ СЕРЦЯ
Любима, до серця твого доторкнувсь .я думками
І чую, що б’ється воно в поетичному ритмі
Й замріяну думку мою вмить римує з твоєю.
Воно, мов мене обнімає твоїми руками,
Й цілунки медові всі теж відбуваються зримі
І сяйно, як Сонечко, світить снагою своєю.
Всі дії його я читаю неначе поему,
Що пише про наше життя повсякденно роками
І так як і я теж не знає душевного щему –
Щасливе. Й ніколи не буде сердешним із нами!
14. 08. 2018; 10:57.
ДУХОВНА ХВОРОБА
Брехня, як проказа й чума – це суспільства хвороба.
Гартую я проти них імунітет лиш добра.
Вона переварює все, як духовна утроба.
Я протів брехні теж всі сили духовні зібрав.
Мене із брехнею ніколи життя не помире.
Брехня невидимою злою рукою приносить
Людям негаразди й убогих пускає по миру.
Вона, як коса, на ниві життєвій всіх косить.
Хіба ж це можливо з такою в житті примиритись,
То це є всерівно, що в річку зайти і втопитись.
13. 08. 2018; 21:22.
ТУМАН ДИТИНСТВА
Дитинство я в ніч розбудив у в собі.
Видумую тата, видумую маму –
Вони ж, як в тумані, у пам’яті в мене
І ляльки, як в мареві, ходять так само…
Дитинство в собі воскресити не легко,
Воно мов занурилось в воду життя,
Й сплива на поверхню і близько й далеко
І роки дитинства, як птахи, летять.
Згадати дитинство – це значить продлити
Серцеві удари і душу сповити.
Згадав, і до зору причалила днина,
Бо жити без згадки не може людина.
13. 08. 2018; 15:37.
ЧАРИ ПОЕЗІЇ
Сидить. чародійна дружина в чаклуючій позі
В лещата любові своєї мене узяла.
І я теж сиджу на своїм поетичному возі,
І, взявши вражаюче слово й з натхненням улад
Я з любові образ поезій художніх малюю
І роздумів дар їй даю, як цвіточний букет,
І сам у цей час від любові її я кайфую –
Немов прориваюсь крізь наш чародійний пікет!
13. 08. 2018; 11:47.
ЖІНОЧЕ ХОБІ
Ти щиро й від серця співаєш завзято,
Бо пісня для тебе – любов і, як свято!
Весь квартал від пісні твоєї шаліє –
Мелодії заздрить соліст соловейко
І кожен за голос дзвіночний боліє –
Він душу і серце пронизує склейко…
…А ти, мов на сцені, все далі і далі,
Як соло, розкручуєш пісні педалі…
13. 08. 2018; 07:26.
СИЛА СТРУМА ЛЮБОВІ
Кохання струм з нас у обох витікає.
Бере він із русла любові початок
І далі впадає у гирло кохання,
А з гирла у море любові впадає,
А в морі нема ні кінця, ні начала!
Душа розібратись в цім хочем пізнанням…
…У море води я з тобою пірнаєм,
А море воліє скоріш нас втопити,
Бо в нього для цього похітливість є
Та струм, що з любові йому не дає!
12. 08. 2018; 19:49.
ПРИХІД НАТХНЕННЯ
Натхнення до мене прийшло й попросило:
Щоб взяв я перо і словесну з ним силу.
І став я писати про наше кохання,
В нім промені думки моєї сягають
Бурхливо за обрій у нашій любові,
В якої до нас лиш єдине прохання,
І в неї її почуття теж благають:
Щоб ми не пішли на спокусливі збої,
Щоб я був у неї, єдина суттєва надія,
А в мене вона – як у суті подія!
12. 08. 2018; 15:47.
НЕ ВДАЛЕ ЗНАЙОМСТВО
У клубі сільські я гуляв, а було це недавно,
І в танці, танцюючи вальс познайомився з нею.
Красива вона, балакуча і дуже забавна,
А коли щось я в неї питав, то кривила душею.
Водив я її у кіно та дивились вистави…
Я думав, що буде не так, як воно у нас сталось –
Хотів, шоб в житті нам ніколи не сталося гірко,
Бо мріяв, що прийде в моїм залицянні той час,
І в нашім коханні зітруться ганебні пороги,
Що буде вона у любові, сіять. як та зірка!
…Та стала для мене вона, як потухша свіча
Й колючі мені причепила, як в Місяця роги.
12. 08. 2018; 11:44.
СНІЖИНКА ЗРАДИ
З чоловіком в нас серце вже билось не в риму –
Не ласкав він мене, а сердито лиш гримав…
А тоді, розмінявши він літо на зиму
До сусідки полинув у прийми.
По мужському тим словом я їх розвінчала
Й почалося у мене вже інше начало…
На снігу я в дворі розпалила багаття,
Щоб сніжиночки зради втопити,
Щоб в майбутньому стала коханням багата
Щоб щасливою жить і з любов’ю дружити.
11.08.2018; 19:24.
ЧОМУ?
Людина життя починає з думки
Й кінчає лиш нею завжди і повсюди
Друг другу приносять життя подарунки
Бува, що до когось й не щедрі є люди…
Чому зла і добра людина не в Мирі,
Не ладять, а рідні стають і чужими,
А тільки таланливі людн і щирі
З води негараздів виходять сухими???
11.08.2018; 12:15
СОНЯЧНА ЛЮБОВ
Дивились ми колись друг другу в очі – в нас було кохання
Тепер в мені лишились тільки згадка й святе лиш зітхання
Було тоді – любов, як Сонце, серед ночі
Сіяла в наших душах! Сталось так, що ти, як Сонце,
Пішла за обрій ти свого життя – у вимір інший, –
Закрила вмить назавжди світло-бірюзові очі
…Тепер ми бачимось душею через космоса віконце.
Життя твоє там – ніби в рай попала й навіть ліпше!
09. 08. 2018; 22:16.
ДАРУНКИ СКРИНІ ДУШІ
Зайшли ми в дубраву, щоб спів соловейка послухать:
Ми сіли на травку й, обнявшись, настроїли вуха.
Ця пісня була про любов й ним озвучена лунко.
В обіймах були поцілунки у нас, як дарунки!
…Дарунки любові я в скрині душі зберігаю:
Вони вивергають чаруючу магму любові
Й приносять озвучене щастя у кожному нашому слові
Тобі лиш, кохана, бо крашу за тебе, я іншої жінки не знаю!,
10. 08. 2018; 11: 49.
КОЛИ ПРИХОДИТЬ ЛЮБОВ
Є тяжіння Землі, є й тяжіння любові.
В них єдина мета – притягати до себе.
Так існують вони споконвіку обоє,
Бо у них закодована в цьому потреба…
Однойменні електромагнітні заряди,
Притягнувши любов’ю нас в єдине з’єднали.
У весняній діброві сиділи ми рядом
І в цілунках ми нашу любов відчували…
…І коли магнетизма заряди в людей
Одинакову мають полярність наука
Назива це – «психічна енергія» й з тіла іде
Віл людини людині й, як серце, в них стука,
Й викликає приємність палку у обох,
Й лиш тоді до людини приходить любов!
09. 08. 2018; 13:31.
ЛЮБОЩІВ ПЛІД
Наш вишневий садок – наш інтимний куточок,
В нім любуємось цвітом зелених гілок…
Ми, як бджоли, влетіли в наш шлюбний садочок,
Щоб у долі зібрати лобові пилок…
Вспоминаєм події в колишнім бутті,
Що вражали нас діями в нашім житті.
Ти, любима, сьогодні пронизливо гарна
Й розтопила весь давній любовний наш лід.
Я кохаю тебе все життя і не марно –
Ми вдвох в день цей збираємо любощів плід!
08.08.2018; 21:04
НАУКОВИЙ ПЛУГ ЕВОЛЮЦІЇ
У мрійливий свій плуг я науку запріг,
Щоб космічного поля з орать цілину
І засіяти поле зерном науковим,
Та зібрать урожай відкриття при Зорі,
Щоб прийдешнього дня розпізнать далину
І узріти у ній еволюцій обнови,
Що створять Україну нову – незалежну!
І відтворять в суспільстві шляхи промислові –
Безробіття не буде і знов не обмежно
Запрацює людина там, де й працювала…
І ловлю я себе на пророчому слові,
Шо в майбутньому буде все так, як належно.
Я людині скажу, щоб вона про це знала.
Підприємства малі розквітнуть в обнові
І скажу я пророче про це всім на диво –
Науковий цей плуг виоре все неправдиве!
08.08.2018; 16:15.
ЗА ГРАТАМИ САМОТИ
Любима кохана в безсмертя пішла –
Домівку в астральному Світі знайшла…
Без неї живу як в самотності гратах,
Якби не писав, то я б став помирати.
Та в долі моїй є неписаний знак –
Це творчість заглушує цю самоту.
Так виплив я з неба ції самоти –
Й пливе, як хмаринка, мій творчий рюкзак…
Я з нею поезій пізнав красоту
І з нею ж її ми руйнуєм мости!
01.08.2018; 19:47.
ЛЮБОВ – БУКЕТ НАСОЛОД
Ти квітів нарвав у чарівний букет –
Своїй ненаглядній коханій приніс…
В букет ти вложив почуття, як в пакет –
Неначе ти клумбу любові відніс
Любов, як завжди, попадає у ціль –
З любов’ю роки розцвітає народ!
Любов – не єдина є квітка в руці, -
Любов – це любовний букет насолод!
01.08.2018; 16:31
ВІРА В СЕМАФОР ЛЮБОВІ
Ми вірим в судьбу, що веде нас шляхами любові,
Й від нашої віри душа молодіє у нас!
І з серцем розмову веде на любовній ще мові
Й тому ще любові вогонь не погас.
І гріє він наші уста при смачних поцілунках,
І сам соловей, як були ми в діброві засвідчив
Мелодію нашого щастя, озвучивши лунко,
Бо вірили ми що в любові не візьме нас відчай…
…Хвилини любові хоч час забирає й без боя,
Та ми відчайдушні, бо вірим в судьбу наперед.
Й хоч ми допиваєм з тобою наш келих любові
Та кличуть ще нас семафори любові вперед!
30.07. 2018; 06:44
ДІЇ СВЯТОЇ ЛЮБОВІ
Моєї душі почуття, мов пташинки,
Окрилившись свято твоєю любов’ю
Обняли нас так легко, неначе пушинки,
Й злетіли ми в небо Любові обоє…
Гарячі долоні хмаринок липневих,
Ласкавши обличчя, коли цілувались,
Зріднили любов’ю в цілунках вогневих,
Хоч ми і чужі, і до цього й не знались!
30.07.2018; 23:44.
ДІЄ СЛОВО – ДІЄСЛОВО
Я люблю тебе, а ти мене, коханий, любиш –
Це в нас діє слово, назване воно – любов!
Ой, які ж трояндові твої, кохана, губи –
Слово ж це у бажаний полон взяло обох!
…Так щоденно кожне слово якось, чимось діє
І воно за кожну дію теж відповіда.
Бо воно, що треба людям – тим і володіє…
В слові цім, як і в любові чарів є хода
Й доки різні ці слова на когось щиро діють
Доти й люди даром цим охоче володіють
Й доки ще один другого будем ми любити
Доти й слово це – любов, із нами буде жити!
17.07.2018; .. 16:11.
ТРІЙКА СЛІВ
Любов чарівне слово, бо це – любов!
Життя є слово доленосне – найнужніше!
Буття є слово визначальне – так, як кров!
Воно тече у венах й повнить тіла ніші…
Ця трійка слів єдине слово – це життя!
Яке складається з живих молекул тіла
І має серце, душу, дух. любов та силу,
Які в бутті ведуть людину до пуття,
Які у ній цю трійку слів ведуть уміло,
Які в житті людину роблять щиру й милу,
Бо люд оточує все те ж складне життя,
В якім існують: сила, дух, любов й буття…
15.07. 2018; 11:23.
ЕВОЛЮЦІЙНА КОЛОВЕРТЬ
Вилазять із бруньок весняні листочки –
Вони ж бо бажають цей Світ розпізнати!
З тобою в любові прийшли ми до точки…
Та ще захотілось про бруньку узнати
Вона, мов народжує, листя, як мама –
Чи знову тоді, як душа, йде в безсмертя?
Ти, наче весняна любов, йдеш так само
У еволюційній стрімкій коловерті…
…В садочку лиш наші розмовні йдуть звуки:
Про кров – флорофілову Долю й удачу!
А ніжним листочкам, назустріч неначе,
Протягує їм еволюції руки!
11.07. 2018
ЛЮБОВ, БІРЮЗА І ЧАС
У наших очах бірюзою неначе любов розцвіла
І лине, мов час, у твоїх бірюзових очах,
І в риму з коханням у наших серцях, мов ритмує у лад,
І квітне весною, і в душах палає, мов Сонця, свіча!
Як хмари пливуть в небесах, так – хмаринками час у душі…
А в небі згущаються хмари й, мов час, над Землею пливуть
І грають в нім блискавки струнами грома – він тиші рушій,
З ним хмари дощеві збираються слізно в останній свій путь…
А наша душа ще не знає звідкіль витікає сльоза,
Вона ще не чула тілесного грома – серцеву грозу
Бо в неї чаруючим дивом цвіте ще очей бірюза…
…Й нікому не вдасться зірвати з очей цих любов-бірюзу!
06 07. 2018; 6:46.
РУКИ ЛЮБОВІ
Вже осінь прибігла в садок і зривають в нім осені руки плоди,
Летять журавлі над полями – пророчать нам зиму холодну
І жайвір вже пісню свою не співає – бо в полі він десь заблудив…
…Прийшли і ми в сад я на тебе дивлюся – на зачіску модну,
На очі твої бірюзові – в них визріла наша з тобою любов,
Яка теж своїми руками мене обіймає й цілує
Й до нашої осені тепло і щиро в бутті проводжає обох
Ми ще над плодами своїми відверто й щиро жартуєм.
Бо наше кохання про нашу любов теж завзято співає ще нам…
І доки кохання у Долі щасливій завзято буде співати
Й цвістиме у серці трояндою наша життєво-любовна весна,
То нашій любові тілесні плоди не збираємось ми вже зривати!
06.07. 2018; 16:07
ПІД НЕБОМ З ЛЮБОВ’Ю
Гуляєм в діброві. Співа соловей нам – така красота!
Нас зріднила любов, хоч до неї були ми чужі…
Коли я з тобою – щасливий! Без тебе – я вже сирота...
Стемніло, Маленький вітрець підіймає на річці брижі,
Мов з золота, човен у плесі небесному плаває Місяць,
А зорі, мов срібні русалки, купаються з човеном поруч.
Тебе я в цім Світі знайшов, як тілесну й душевну опору.
Ти ж в серці моєму, як в човні – нема в нім для іншої місця!
13.03.2018; 18:47
ЩО Є ПЕРВИННЕ, А ЩО ВТОРИНННЕ?!
Лиш хліб – це первинне в їді, а їда – це вторинне,
Отак і любов є первинне в коханні завжди,
Кохання – вторинне і в мрійні мандрівки лиш лине.
Моя ти, кохана, в гаю з соловейком зажди –
Прийду і тебе обніму й розцілую, як вперше!…
І в нас почуття розпливуться по тілу вогненно –
Це наша любов. Ми її відчуваєм завмерши!
І в ній почуваєм себе емоційно й натхненно
Якщо ж ми безхлібні – то що ж то за їжа була б в нас без хліба?
І, що за кохання, якби не прийшла нам сердечна любов?
До нас непомітно в коханні вже й вечір любові прийшов –
Якби не любов. То над гаєм не взріли б кохального німба!
15 06.2017; 20:50.
ПІД ГІПНОЗОМ ЛЮБОВІ
Під вечір у парку міському ми коло качелі зустрілись
І весело очі твої у мої подивилися очі…
Вони теплотою зігріли й неначе любов’ю зоріли –
Струїлася ніжність з очей душевна й сердечно-дівоча!
І з першого погляду наші серця почуттям заплелись,
І наші емоції в райдужний рай повели нас з тобою…
В гаю під сосною ми в чарах магічних неначе були –
До самого ранку кохались немов під гіпнозом любові!
ЯК БЛИСКАВКА Й ИГРІМ
На пляжі юначка й юнак, як дві хвилі, раптово зустрілись
І, дивлячись в очі блакитні вони в них любов враз узріли!
В їх тілі, мов струни емоцій, гули почуття у обох,
Й співала від щирого серця в їх душах грайлива любов!
Вони, мов би лебідь з лебідкою, плавали в морі любові
Й неначе, як блискавка з громом, були нероздільні обоє!
І з першого погляду чомусь вони закохалися вмить –
Душа засіяла, а серце цнотливе любов’ю гримить!
14.03.2018; 02:28.
НЕ ЗРІВНЯНА
Із квітів степних ми з тобою у сад забрели
З тобою щасливі в саду ми і в полі були…
Тебе не рівняв я з ромашкою білою –
Твоя красота красивіша всих квітів краси!
Тебе не рівняв я з черешнею спілою –
В саду ти була найсолодша від фруктів усих!
20.02.2018; 16;05.
ВИЩИЙ РОЗУМ І ПОЧУТТЯ
Є Вищий Вселеної Розум. Мені доступний дав він розум
І в тіло вселив почуття і душевне й духовне –
Воно про любов ним в душі і поезію творе і прозу,
Воно лиш у долі моїй над усе є верховне!
Кохана! Коли ти мені поцілунки даруєш
Й з твоїх уст на мові любові тихенько звучать всі слова -–
Фізичне моє почуття у коханні любов’ю вирує,
Душевне моє почуття підіймає мій настрій бадьорий!
Й коли ж не на мові любові слова, шо так рідко бува –
Пригнічує настрій і дух підіймає суворий…
Моє почуття у душевно-фізичному колі
Існує постійно душевним, буває й фізичним…
В любові, кохаючись, став я до нього привичним –
В душі, як струна, то любов’ю заграє, то голкою вколе!
20.02.2018; 11:42.том7