20.08.2018 11:57

для всіх

158

3 | 3

 © Анатолій Костенюк

Два колеса

Під мене би два колеса

та вітер у лице…

Не буде вже ніколи це, 

чи буде коли це?

В заховане урочище

в Поліській стороні, 

де двом коле́сам можна ще, 

а чотирьом – вже ні, 

де світять видноколами

озерця саме ті, 

де вперше я – відколи ми –

один на самоті, 

де ми в обіймах парами

і вогнище без слів

над струнами гітарними

підтримувало спів.

У поле, що за річкою, 

у ліс по грунтові́й, 

що простяглася стрічкою

по пам`яті моїй,