21.08.2018 10:26
для всіх
240
    
  6 | 6  
 © Наталка Янушевич

Кінець літа

Непомітно і тихо відступить за обрій тепло. 

Змерзне місяць-світляк та далекі-далекі сузір`я. 

Акварель пелюсток переллється в змарніле стебло 

І зникатиме десь. І надійде до нас надвечір`я. 

Тільки крок за поріг - там легка прохолода землі 

Крадькома зазирне, та не схоче тепло підпускати. 

І зачинять на ключ сині двері небес журавлі 

І заплачуть дощі попід вікнами змерзлої хати. 

Але поки ще є трохи сили у наших ночах,  

Поки стежка летить, поки віриться в казку про літо. 

Ми з тобою живі в зорепадах серпневих, хоча 

ми і в холод живі, поки здатні це літо любити. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.08.2019 23:31  Каранда Галина => © 

Наталочко, з днем народження!)
Скучила за Вашими віршами!

 21.08.2018 16:28  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий теплий вірш. Ще повернеться до нас літо-літечко. А зараз таки справді хочеться схолонути)). У нас в Черкасах спека стоїть майже все літо!

 21.08.2018 14:00  Каллистрат => © 

Отлично!

 21.08.2018 11:39  Каранда Галина => © 

як же ж гарно...
мій улюблений розмір!)))