21.08.2018 10:26
for all
109 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Наталка Янушевич

Кінець літа

Непомітно і тихо відступить за обрій тепло. 

Змерзне місяць-світляк та далекі-далекі сузір`я. 

Акварель пелюсток переллється в змарніле стебло 

І зникатиме десь. І надійде до нас надвечір`я. 

Тільки крок за поріг - там легка прохолода землі 

Крадькома зазирне, та не схоче тепло підпускати. 

І зачинять на ключ сині двері небес журавлі 

І заплачуть дощі попід вікнами змерзлої хати. 

Але поки ще є трохи сили у наших ночах,  

Поки стежка летить, поки віриться в казку про літо. 

Ми з тобою живі в зорепадах серпневих, хоча 

ми і в холод живі, поки здатні це літо любити. 

Публікації: Наталка Янушевич

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 07.08.2019 23:31  Каранда Галина => © 

Наталочко, з днем народження!)
Скучила за Вашими віршами! 

 21.08.2018 19:36  © ... => Тетяна Чорновіл 

Вітаю, пані Таню. Спека і в нас самашечча.Але наберемося, як акумулятори того тепла і будемо гріти до весни.) 

 21.08.2018 16:28  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий теплий вірш. Ще повернеться до нас літо-літечко. А зараз таки справді хочеться схолонути)). У нас в Черкасах спека стоїть майже все літо! 

 21.08.2018 14:36  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Рада, що сподобалось. 

 21.08.2018 14:36  © ... => Каранда Галина 

Дякую, пані Галю. 

 21.08.2018 14:00  КАЛЛИСТРАТ => © 

Отлично! 

 21.08.2018 11:39  Каранда Галина => © 

як же ж гарно...
мій улюблений розмір!)))