Толерас-та-м

з рубрики / циклу «Все і всі»

Сморідом спалених тіл тхне від утопій!

Але імперії зла врешті залишили попіл...

Скільки невинних сердець, тирани скалічили?!

Розпач із стели сльозу з легкістю вичавить.

Скільки народів в минуле пішли крок за кроками?!

Лише тому, що не вчили історій уроки ви!

Лише тому, що коріння батьківського ви не трималися,

В шпальтах історії ви лиш абзацем зосталися.

Вам неважливо було як говорите.

Харч у тарілці є, - то є добре це!

Пан раз не вдарив на тижні, - і радісно!

А що сусід вільно диха, - це заздрісно!

В стислості мізків думок про супротив не виникло.

Аби із горщика пійло не витекло...

Аби минула біда і пройшла попід тином лиш,

Аби властива нога не стоптала в дворі спориш!

Ваша ділянка з обійстями з краю десь,

Від хвилювання чоло вкрите потом, - грець!

Мовчки ви звикли і жити і помирати,

Вашим серцям властиво бити й мовчати.

Серед думок про суєтне і сущне високі відсутні,

Вас не турбує дітей ваших завтра, - майбутнє!

Ви до непевної групи належите - касти,

Ви всіх прощаєте, любите, - ви ж ТОЛЕРАСТИ!

І коли ворог вам буде плювати в обличчя,

Ви не образитесь, тільки відкажете ввічливо, -

Ми вас повинні сильно й потужно за це покарати,

Але прощаєте! щоб не образити старшого брата!...