28.08.2018 18:48
для всіх
93
    
  1 | 1  
 © Добродій Ольга Іванівна

Марево

Летять хмарки… А, може, павутинка, 

А, може, то ромашки пелюстки згубили…

Сміється-плаче осінь, мов дитинка, 

Вже візи в вирій вчора солов’ї відкрили.


В саду вогнем палає чорнобривець…

А, може, сонце між квіток сховалось…

А, може, у траві козак-сміливець

Сховав серденько, що від туги розривалось…


Пливе туман поміж хаток у селах…

А, може, дим згорілої хмелини…

Пливе омана між людьми весела

В той час, як гинуть ті, що захищають наші спини.


Сміється-плаче осінь, мов дитина, 

Прощається, втікає тепле літо.

Не забувай, що в світі ти – ЛЮДИНА, 

Не проживи у ньому пустоцвітом.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.08.2018 05:43  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий ліричний вірш з мудрими висновками. Такі настанови варто кожному пам"ятати.