Без назви
У житті повний штиль,
І душа у нірвані.
Ти живеш без зусиль,
Почуття всі попрані…
День за днем, як у сні,
Монотонні, буденні,
Пролітають в вікні
Швидкоплинні, шалені.
В завтра погляд вже мчить,
Що потрібно зробити?
Зупинись хоч на мить,
Глянь, як граються діти.
Край дороги в траві
Повні груди повітря,
Фарби в душу вбери
Від природи-палітри.
Бо життя – не перон,
Не важливе змагання,
Не важкий марафон,
Тут немає останніх.
Бо життя, наче глек,
Щоб наповнить по вінця,
Виставить тобі чек,
Плата лиш не в червінцях.
