12.05.2011 17:23

-

420

4 | 4

 © Тетяна Чорновіл

Незвані гості

з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»

Купа гостей в мене в хаті завжди. 

Глянь, он Нудьга, та що коло Біди, 

Скрута із Смутком п‘ють липовий чай, 

Кажуть: Самотність скоріш зустрічай. 

Зрада заскочила тільки на мить – 

Зразу за нею Зневіра стоїть. 

Плач запроторив десь в щілину Сміх, 

Глядь! А вже й Злидні бредуть на поріг! 

Геть! Ви паскуди задрипані! Ух! 

Зараз я виб‘ю злиденний ваш дух! 

Рип! Двері навстіж: – Панове! Ану 

Йдіть всі до одного десь вдалину! 

Гуркіт стояв на прощання і крик, 

Того – за шиворот, цього – під бік! 

Стихло. Нарешті всі гості пішли! 

Тільки… Любов під заставу взяли. 

Двері закрились – одна Пустота. 

Каже: – Без Сліз обстановка не та… 

Квилить: – Хазяйко, веди хоч в кіно… 

Можна й в кіно, бо мені все одно! 

Та на сеансі пристав Депресняк, 

Хрумав поп-корн на весь зал на дурняк. 

Якось від них я з палацу втекла, 

Тиху Надію у хату ввела. 

Гості ж колишні у світі десь є. 

Ждуть, щоб впустив хто в життя їх своє!