Ріка часу
З нізвідки в нікуди збігає ріка
То часом повільна, то часом стрімка...
Обидва крутії її береги
Ховають славетні минулі віки
І я пливу в річці, в її течії
Вбираючи зміни і мудрі думки
Вдихаючи вітер новітніх віків
І бачу минулеє з різних боків
А пам, ять човником невпинним
навпроти течії пливе
І знов минулеє встає
Тривожним маревом нестримним
