"Уже ранковий туманець..."
з рубрики / циклу «Ліричне»
Уже ранковий туманець
Повзе тихенько по долині…
А далі, далі – обрій синій,
І – сонця білого вінець.
У тиші осінь настає,
Хоча і досі палить спека…
До вирію – роки -лелеки,
Та ще нескоро твій кінець.
Живи і вір: легкий туман –
Лише прелюдія кохання…
Одне-єдине сподівання…
Жени ілюзію, обман.
