БАРЖА
з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»
Тупорила баржа плине
По Дніпрових водах синіх...
Плине - і не поспішає,
Хвильку носом підганяє.
На борту - щебінки гори
Й пострадянський мотлох... Горе!
Заіржавіла, зотліла, -
Хоч і досі має силу!
Снів химерних цілу купу
Тягне вперто, тягне тупо...
Капітан - той мрець картавий -
Ще на вахті... Зліва-справа
Привиди борців ЗА ВОЛЮ,
За народну кращу ДОЛЮ.
Цим мерцям, мов віл, коритись?...
У ярмі весь вік трудитись??
Нам - ТРУДИ, а їм - КОРИТО.
Пожиттєва "пайка" сита...
У невігластві й жадобі
Поглинають СВІТ нероби!
Вічна тінь у них позаду,
Ідол душі їхні краде...
Нерозкаяна КОРМИГА
Суне крізь пекельну кригу
Нерозкаяних гріхів
Панства дикого й ЛОХІВ.
Довго-довго так мовчали -
І дітей мовчать навчали...
Чом же й досі ще спите?
Право маєте святе
Землю рідну боронити
І по-людськи в мирі жити!
На фото: графіті у підземному переході. "Обличчя" обрамлене п`ятикутною зіркою?.. КОМПАРТІЙНЕ ЧУДОВИСЬКО.