Болотом якось брів зимою
Переспів Д. Хармса
В галошах,
В шляпе
И в очках.
Вдpyг по pеке пронесся кто-то
Hа металлических
Крючках.
Я побежал скорее к речке,
А он бегом пустился в лес,
К ногам приделал две дощечки,
Присел,
Подпpыгнyл
И исчез.
И долго я стоял y речки,
И долго думал, сняв очки:
"Какие странные
Дощечки
И непонятные
Крючки!"
Д. Хармс
В галошах, стоптаних в шинках,
Промчався
бевз якийсь
рікою
На металевих
на гачках.
Я до ріки стрибнув, мов жаба,
А він у ліс рвонув, як пес,
До ніг
дощечки дві
приляпав,
А потім
підстрибнув і щез.
Хоч в капелюсі, в окулярах -
Інтелігентність не вдавав:
"До дідька,
на фіг
дощок пару!
Щоб ці гачки
та чорт забрав!"