Вечір
Стукає вже вечір у вікно,
Хмари мостять в небі постіль.
Стелить ніч своє сукно,
Накриваючи собою увесь простір.
Навіть вітер, що удень гуляв,
Ввечері притих, бо вже награвся.
Ліг на дереві і задрімав,
Щоб не впасти, з гілкою обнявся.
Тихо так навколо, аж дзвенить,
Навіть мишки в нори поховались,
Лиш ліхтар на вулиці висить,
Щоб усі додому живі повертались.
