21.11.2018 18:52
для всіх
124
    
  1 | 1  
 © Добродій Ольга Іванівна

Двох

Зима… І знов густіші тіні, 

Між ранком й вечором згубився день.

Щасливі душі в свічок мерехтінні

Все потаємне вийняли з кишень.


Дві пари рук біля каміну, 

Тепло і жар ділили пополам.

Вогонь спалив між ними стІну, 

Розлилося кохання по тілам.


Хоч за вікном шугав сіверко-вітер –

Узимку обійми іще міцніші.

Він з її тіла сором витер –

Душі стали на долю вільніші.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!