Новорічне диво
У м’яких, пухнастих капцях
я крадусь, неначе киця.
В Новорічну ніч чарівну
аж ніяк мені не спиться.
Тишком-нишком під ялинку
вмощуюсь, щоб почекати,
коли Дід Мороз казковий
завітає в нашу хату.
Уявляю, як він килим
снігом білим запорошить,
а з мішка свого дістане
подаруночки хороші.
Спати – ні, ніяк не можна,
я повіки не стуляю.
Скоро диво я побачу,
я пильную…я чекаю…
…А прокинувсь я уранці:
на віконцях – візерунки,
в ліжку я, під ліжком – капці,
під ялинкою – дарунки.