Стара ялина
Колись давно, як був я ще маленьким,
здавалась цілим світом наша хата,
дідусь мій ще не був таким стареньким,
ялина у дворі росла лапата.
І думав я, що у гілках ялини
живе отой жахливий бабаїсько,
яким мене лякали за провини,
а я боявся, ніби той зайчисько.
А ще гадав я,що там вечір днює,
чекаючи, аж поки зайде сонце,
що вітер в гіллі інколи сумує
і тихо голками нам стукає в віконце.
Здавалося,що та стара ялина
у своїх вітах криє таємниці,
і від цікавості аж лоскотало в спині,
як дід розказував про неї небилиці.
…Я вже дорослий, маю роки й досвід,
і бути легковажним не годиться.
Та хай там що, а вірю я і досі
в казковий світ ялини-чарівниці.