04.12.2018 18:30
for all
35 views
    
rating - | no usr.
 © Сковорода Григорій

В город не піду багатий – на полях я буду жить...

В город не піду багатий – на полях я буду жить...

В город не піду багатий — на полях я буду жить, 

Вік свій буду коротати там, де тихо час біжить.

О діброво! О зелена! Моя матінко свята!

Тут веселість лиш для мене щиру тишу розгорта.

Бо міста хоча й високі, в море розпачу штовхнуть, 

А ворота і широкі у неволю заведуть.

О діброво! О зелена! Моя матінко свята!

Тут веселість лиш для мене щиру тишу розгорта.

Ні, не хочу їздить в море задля золотих одеж, 

Бо вони ховають горе, сум і страх, журу без меж.

О діброво! О зелена! Моя матінко свята!

Тут веселість лиш для мене щиру тишу розгорта.

Йти гидую з барабаном завойовувать міста, 

Чи лякати пишним саном, щоб хилилась дрібнота.

О діброво! О зелена! Моя матінко свята!

Тут веселість лиш для мене щиру тишу розгорта.

Дух мій і наук не хоче, окрім розуму свого, 

Крім Христа святих пророчень — раю чистого мого

О діброво! О зелена! Моя матінко свята!

Тут веселість лиш для мене щиру тишу розгорта.

І нічого не бажаю, окрім хліба та води, 

Вбогість я за друга маю — з нею ми давно свати.

О діброво! О зелена! Моя матінко свята!

Тут веселість лиш для мене щиру тишу розгорта.

Мій маєток прежаданий — спокій, воленька свята.

Окрім вічності, для мене лиш дорога ся свята.

О діброво! О зелена! Моя матінко свята!

Тут веселість лиш для мене щиру тишу розгорта.

А коли до всього того гріх збороти до кінця, 

То скажи тоді: якого ж треба прагнути вінця?

О діброво! О зелена! Моя матінко свята!

Тут веселість лиш для мене щиру тишу розгорта.

Здрастуй, любий мій спокою! Ти навіки уже мій!

Добре бути нам з тобою: ти для мене, а я твій.

О, діброво! О свободо! Я в тобі почав мудріть.

І в тобі, моя природо, шлях свій хочу закінчить.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись