Щастя
У пошуках пригод блукала світом,
І на хатинку щастя набрела,
Там в тиші чаювали осінь з літом,
Я повз пробігти просто не змогла.
Вмостилася на лавку біля печі,
Розпитуючи осінь про ліси,
Ми згадували з літом теплі речі,
Наповнені зеленої краси.
Ввійшло тихенько щастя пригорнуло,
Навчало, як позбутися образ,
У душу мою ніжно зазирнуло,
Задуматись просило зайвий раз.
Ми ходимо до щастя у минуле,
І завтра, що не день, його чекаєм,
Та досі головного не збагнули:
Навіщо з сьогодення відпускаєм?..